БАРАБАН ПЕЧАЛІ

Очі твої підо мною,
перса
і тіло твоє…
Руки в траві розкинуті,
вогкі долоні
в долонях моїх.

Очі твої свічада,
і я величезний,
безумний
ніжно вдивляюся в них.

Тіні пахучого вечора,
вогні недалекого міста,
чорний, тихий кажан,
що поринає в присмерк…

Тиша.
Задумливість.
Пахне земля,
пахнемо ми…

Близько, близько обличчя.
Ти бачиш, як падають зорі,
неба сліпучі дарунки.
Я ніжно торкаюся рани
запашних і вабливих вуст.
Поцілунок.

Чуєш?
Б’є барабан.
Навіть тепер,
як близько…

Коли очі твої підо мною,
перса
і тіло твоє…
Б’є барабан печалі,
серце моє світове…

Навіть тепер,
так близько,
ти не можеш збагнуть барабанщика,
коли зорі накреслюють риску,
знаходять в етері смерть.

Він барабанить про світову печаль,
за ясність твоїх очей…
Ти не можеш збагнуть барабанщика,
ти здивуєшся,
коли він не візьме тебе.

Бий,
бий,
одбивай похоронні такти,
барабане печалі!
Стукай, серце,
про скорий кінець!
Оплесків не буде
засміяному барабанщику,
велетенському барабанові
всіх сердець.

Це - оригінальний текст вірша, написаного у 1922 році висхідною зіркою української літератури Ґео Шкурупієм. Завдяки неймовірній за енергетикою композиції Артема Пивоварова та Клавдії Петрівна, яка б'є всі рекорди українського ютюбу, прізвище розстріляного 1937 року футуриста повернулося до нас. Ні, його останнім часом видавали, про нього писали, але, будьмо відвертими, для переважної більшості Ґео Шкурупій залишався невідомим.

Тепер, переконана, багато з нас захоче перечитати його поезію та прозу, його біографію (хоча б у вікіпедії). Там - дуже цікаво. Тож треба бігти до книгарень, поки на хвилі не розібрали книжки, бо тиражі у них були зовсім невеликі.

Великий респект Артему Пивоварову і Клавдії Петрівні. І за пісню і за повернення нам Ґео Шкурупія.

7.5 Мб

Артем Пивоваров & Klavdia Petrivna - - Барабан

p.s. Де б я подумала колись, що буду хвалити Пивоварова))). А Клавдія Петрівна - просто лапочка))).