Горинь – ріка!

Горинь – ріка,мов кришталевий блиск.
В глибинах меркне Всесвіт в мерехтінні.
А навкруги — ще в сні дрімучий ліс.
Тримає берег жилавим корінням.
Пройду я так,щоб ранок не збудить.
Схилюся тихо до його колиски.
Де спить Горинь,в лататті мавка спить.
Між дива лілій І легенд поліських.
Спаде роса,покотиться туман.
І збудять хвилю крила лебедині,
І сонце — світла щедрий океан –
Зведеться величаво над Горинню.