Так Липень з паркістю й дощем...
На нього теж впливає Лютий...
Він чоловік, та мокрота - закрив плащем.
Він плаче, та в злобі в руїнах скутий...
Серед краси так страшна смерть ....

Так Липень з квітами і грозовим дощем.
Не плач, Хоробрий, ждуть же урожаїв...
Земля на Сході й Півдні зранена ущенд...
Й дими від вибухів й вогню пожарів...
Ти ж так любив цвітіння квітів ...

Так Липень з хмурністю й з надією дощем.
Земля так спрагла, Червень, як в вогні, у спеці.
Зневіра хай не заволодіє, хоч в серці з болем щем...
Й серед руїн цвітуть красою непереможні квіти.
Прийшов для Перемоги із дощем?.

Так Липень марив мирним в сонці днем.
Змінив же шати на міцну стальну кольчугу.
Стоїть в двобої із злом з своїм святим мечем,
Щоб захистити квіти, які, діти, дуже любить...
І ненавидить тих, хто сіє смертю і життя війною губить.

Дай, Боже, нам для перемоги терпіння й сили..
О, Липень, будеш й Ти в майбутньому щасливий.
Здолає Світ потворне зло і розцвітуть красою квіти.
Не на руїнах....