Фіолет - Київ-Берлін-Київ

Ми на стартах, як шатли,
І амури, як сни, бери.
Під ногами паркет затертий
Не витримує колотнечі.
Час взувати осінні мешти,
Діставати з полиць шарфи,
Та взувати ми одне одного -
Дістаємо до ворожнечі...

Пр:
Начисто себе вивів:
Київ-Берлін-Київ -
Усе наперед проплачено,
Помовчимо... Може, поплачемо?..

Нас чекають нові машини,
На балкон кинув літні шини.
Десять раз перевів годинник,
Вкотре з іншої став ноги...
Осінь темним циклоном суне,
Стюардеса - таки красуня.
Хто з нас першим піде назустріч,
Ми ж з тобою не вороги?..

Пр:

Значно важче любити живих,
Ніж із земли тужити за мертвими...
Я не знаю, коли поміж нами
Упаде ця Берлінська стіна...
Ми ще можемо були щасливими,
Проте можем лишитись впертими,
І, напевно, колись ще заплаче
І той, що по ньому ридала вона...

Пр: