Ейфорiя

14 січня 1996 року – дата створення гурту «Віра», котра по «незвіданих» життевих обставинах перевтілилась пізніше в «Ейфорія», а далі – в “Merva”. У простому селі під назвою Дідовичи якийсь хлопчик на ім'я Петя вирішив зібрати власний гурт і насамперед запросив в “співучасники” приятеля Івана, що став в гурті басистом. Барабанщика Валеру відшукали в школі, де вчилися хлопці. Петя складав пісні, співав і грав на гітарі.
Через рік, маючи невелике коло шанувальників, музиканти фіксують наявний репертуар у вигляді першого альбому “Школярка”(1997 р.) за допомогою нехитрих домашніх пристосувань: пульта і магнітофона. Потім надають “Школярку” своїм фанам на “вільне” розповсюдження.
Відразу після запису до гурту приєднується четвертий учасник – Данилич. “Віра” дає серію концертів по найближчим районам і в Новоград-Волинськом отримує звання кращого гурту міста. У 1998 році з'являється пропозиція від студії “Камертон” при рівненському університеті культури на запис другого альбому. Але майже перед початком накопичення матеріалу барабанщикові Валері, в зв’язку з особистими обставинами, довелось покинути колектив, що привело музикантів до пошуків змінного ударника. На щастя, далеко ходити не довелося: місце барабанщика зайняв 9-річний брат Петі – Дімон, котрий проявив вражаючі здібності і викликав подив критиків. Вихід другого альбому припав на раптове рішення гурту змінити свою назву, тому альбом “Реальна казка” (1998 р.) видавався вже “Ейфорією”.
У 1999-му, ретельно обробивши старий матеріал, “ейфорійці” перезаписують “Школярку”. Гурт залишає клавішник Данилич, а Петя з Іваном вступають в Рівненський інститут культури, продовжуючи співпрацю зі студією “Камертон”. “Ейфорія” облаштовується в Рівному. У 2000-му пишуть третій альбом під назвою “Ти живи”. Відразу після цього басист Іван вимушено переїздить до Артемовська, покидаючи гурт. Нового бас-гітариста Саню беруть, як мовиться, з нуля. Через рік він привів у гурт друга Вєталя, який мріяв грати в “Ейфорії” на гітарі. У цьому складі виникає “важкий” альбом “IV” (“Четвертий”), зроблений в 2001-му на рівненській студії “Брем Стокер”.
У наступному альбомі “Хочу” виявилося давнє прагнення Петра до “українського” духу: у піснях “Заповіт” і “Пливе човен” відчувається вся глибина народної лірики, що зазвучала важкими гітарами з особливою аутентичністю і драматизмом. В той же час стилістична спрямованість гурту помітно змінюється, тим самим викликавши немало суперечок між учасниками.
30 жовтня 2004 року “Ейфорія” перейменувалася в “Мerva”. Як тільки гурт завершив невеликий тур, думки музикантів розділилися настільки, що “Мerva” вирішує розлучитися з гітаристом і басистом. Барабанщик Діма відразу ж приводить на місце гітариста приятеля з муз.училища Данила, незабаром знаходиться і басист Стас. Ухваливши рішення додати в музику більше колоритності за допомогою сопілки, хлопціі запрошують до гурту “дударика” Макса. “Мerva” готує нову програму і на власній студії пише демо-альбом “Смерті нема”. З цим “запасом” вони перебираються влітку 2005-го до Києва. Вже через місяць виникає необхідність в заміні басиста. Врешті-решт все вирішилося одним дзвінком до Артемовська Івану, який після п'ятирічної “відпустки” з радістю повернувся в колектив.
Посилені репетиції, вимотуюча робота, але музиканти націлились на запис альбому “Куплю гранату”, до трек-листа якого увійшли допрацьовані композиції з демо-версії “Смерті нема”. Матеріал накопичили за декілька днів на студії “Росток”, встигнувши написати дві нові пісні, що увійшли до програми альбому, але зводили довго, і в результаті якість альбому все одно не влаштувала очікувань гурту. У той же період “Мerva” записала відео на дві пісні: “Тільки для тебе” і “Час лине”, узяла гран-прі “Перлин сезону” і восени 2006-го - третє місце на фестивалі-битві “Global Battle of the Bands”.
На декілька місяців гурт знову базується в Рівно. В творчому пориві переглядаючи “Куплю гранату”, ухвалюють одноголосним рішенням переписати альбом повністю. Оскільки основний басист Іван не мав можливості поїхати в Рівне, гурт запрошує тимчасового басиста Жєню, щоб не переривати гастрольну діяльність.
Незабаром “Мerva” відправляється до Києва, прийнявши пропозицію від студії “NanoSound” на запис альбому, який з нагоди важкого і тривалого перевтілення вже не міг називатися “Куплю гранату”, та і мало загального мав з версіями попередніх записів. Альбом чисто символічно визначив свою назву – “Бардо”. До початку запису гурт покидає Данило і на його місце приходить гітарист з початкового складу Вєталь. Також до “Мerva” приєднується основний басист Іван.