Аби МС

Назву Аби МС самі музиканти розшифровують фразою "аби музику слухали"...
Проект Аби МС починався пізньої осені 1996 як жива команда Аби МС, яка складалася з 5 людей: стандартна ритм-секція + труба. Часом запрошувався саксофоніст, роль якого в той період виконував Віталій Іванов.
Треба сказати, що до середини 90-х, хоч як намагалася Україна цього уникнути, але і до неї докотилася хвиля сучасної танцювальної естетики з ейсід-джазом навпереваги... Довго думаючи й зважуючи, обираючи між джаз-фанком та фанк-роком, музиканти Аби МС вирішили ризикнути й заграти щось нове: американський варіант ейсід-джазу, так званий хіп-боп.
Стиль відповідав кільком головним вимогам гурту: міг виконуватись наживо; звучав сучасно; поєднував інструментальні фрагменти з мелодекламацією (репом), і т.д.
Протягом наступного, 1997 року було підготовлено, записано і презентовано у кіноклубі Київска Русь авторску україномовну програму "Блюзова музика". Запис щиро прийняли на радіостанції "Промiнь", відбулися дві повноцінні передачі: "Український рок-н-рол" і годинний прямий ефір, де зацікавлені слухачі побажали Аби МС не зникнути, подібно до багатьох неординарних колективів на украінській сцені. Живим складом гурт протримався ще рік, і непогано, ставши на зимовий період 1997-98 року альтернативним українським колективом No.1 за опитуванням слухачів радіо "Столиця".
Розлучившись наприкінці 1998-го року з басистом і барабанщиком, Аби МС не відмовились від ідеї живої ритм-секції, але відклали її до кращих часів. І започаткували програму "Оцетнi стандарти", метою якої було поєднати мелодику джазових стандартів з естетикою енергійних танцювальних ритмів.
"Оцетнi стандарти" - проект частково формальний, це так званий tribute. До нього увійшли твори найповажніших в історії джазу музикантів (М. Девіс, Дж. Колтрейн, А. К. Жобім, Д. Гіллеспі та ін.), класика жанру, або, як ще називають таку музику, "стандарти". Звідси і назва - "Оцетнi стандарти". Аби МС хотіли довести, що музика, яку вони люблять, може звучати сучасно і бути популярною навіть у консервативній Україні. Як стало відомо згодом, їм це вдалося.
Проект Аби МС влітку 1999-го року об'єднав:
- Петра Яковченка (труба, флюгельгорн, композиція);
- Таню Шамшетдінову (клавішні, аранжування, композиція);
- Геннадія Сидорова (гітара, реп, аранжування, тексти);
- Романа Квітка (бас-гітара, контрабас);
- Roland MC-303 (барабани і т.ін.).
2000 рік - крім всього іншого, щасливе знайомство з Оленою Львовою, відтепер другим лідер-вокалом проекту Аби МС; - початок роботи над альбомом "Аби Музику Слухали" зі звукорежисером Юрієм Личом.
2001 рік - "Сумлива Боса" колишеться навіть на найпопсовіших радіохвилях Києва: "Гала радіо", радіо "Хіт ФМ". А кажуть, маси не розуміють джазу!
Петруччіо стає найбільш популярним хіп-хоп трубачем України - співпрацює, крім Аби МС, з ТНМК ("На дачу", "А море де") і з Тартаком.
Свою загальну музичну естетику Аби МС визначають як "джаззі хоп".