pSeVdo

Історія групи "pSeVdo" почалась восени 2003 року в стінах Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Два учні 11 класу Олександр Бистрицький (нині - Саня, барабанщик) та Андрій Корчак (нині - Харц, вокаліст-гітарист), що вже написали на той час кілька пісень, дізнались, що їх товариш, Юрій Костік (нині - Юрєц, вокаліст-гітарист) також цікавиться музикою. Усі троє вирішили створити групу під назвою "TNT". Протягом першого року існування групи в ній грали також Олександр Волинець (бас-гітара) та Роман Колесницький (Кумар - барабанщик). Олександр Бистрицький в той час грав на клавішних. Восени 2004 року до групи приєднався Андрій Костенко (нині - Андрюха, бас-гітара), а Саня Бистрицький пересів за барабани. Група змінила назву на "pSeVdo" і перейшла на виконання виключно україномовних пісень.
Перший виступ колективу відбувся в грудні 2004 року в стінах радіофізичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка і одразу привернув увагу значної частини студенства до групи.
Хлопці, будучи прихильниками абсолютно різної музики, взяли за мету поєднати в стилі своєї групи естрадну музику і метал, хіп-хоп і панк-рок, танцювальні ритми і ліричні балади. Загалом – це група однодумців з різними поглядами на музику, що з рештою дозволяє відкривати досить оригінальні ідеї в поєднанні цих поглядів.
Спробували і ось результат: їх концерти стають важливими подіями в житті молодих киян, а записи їх пісень з задоволенням слухають чи не у кожному київському вузі, їх запрошують для виступів у київських клубах, а процес росту та вдосконалення триває.

Кожен з учасників вносить у стиль групи щось своє: Kharts - глибокий ліричний вокал і божевільні трешові гітарні рифи, Юрец - гарячий речитатив та відчайдушні крики, Dibby - неповторно-колоритне звучання басів, а Master - запальні ломано-танцювальні ритми. Кожен – яскрава особистість. Це відображується і у їх зовнішньому вигляді під час концертів – підтримуючи загальний імідж команди, кожному з хлопців вдається підтримувати власну та неповторну індивідуальність.

Коли у "псевдунів" запитати, що за музику вони грають, усі вони спочатку дадуть різні відповіді, та потім, пореглянувшись, хором скажуть щось на зразок "хіп-хоп-метал", "альтернативний поп", "панк-реп" чи "хіп-поп." Але головне, як сказав один із учасників гурту: «Мы играем для людей и о людях, стараясь помогать, раскрывая наиболее сложные проблемы жизни нашего поколения. Возможно, кто-то найдет в наших песнях пути решения безвыходных ситуаций своей жизни, кто-то посмотрит на мир по-другому, а кто-то просто насладится неожиданными гармониями и свежими смешениями стилей».

На концертах групи присутнє все, що потрібно для забезпечення хорошого настрою публіки: якісна драйвова музика, дотепні жарти та приколи, спілкування з аудиторією, епатажний одяг і неповторні піротехнічні ефекти.
Юрец (Юрец) - Костік Юрій, вокал, ритм-гітара.
Народився в Мінську, живе в Броварах. Епатажна та неординарна особистість, що полюбляє експерементувати зі своїм зовнішнім виглядом. Як на свої 19 років має досить філософське ставлення до життя та сформований світогляд. Але ніхто не розкаже про нього краще, ніж люди, що продовж не однієї доби просиджують години в З НИМ студії звукозапису:
«Юрец - человек настроения, обожающий сутками слушать свой голос, тем самым безперестанно его совершенствовать. Когда его жизнь переполняет неразделенная радость творит просто гениальные вещи в плане музыки, немало удивляя окружающих. Человек, абсолютно не комплексующий ни в каких видах общения. Слегка эксцентричный, как, в принципе, все мы. В театре, без сомнения, играл бы "героя-любовника"».
«Этот человек любит экспериментировать. Очень много "диких" его идей прочно входят в наше творчество, становлясь неотъемлимой его частью».

Kharts - Корчак Андрей, вокал, гітара.
Народився в місті багатому на талановитих людей – Вінниця.
Зараз живе та навчається у Києві.
Людина настільки життєрадісна, що своїм позитивом заряджає не тільки друзів, а й усю аудиторію, задля якої готовий «зорі додолу спустити». Разом із тим, без екстріму та музики життя не смислить. «Псевдівці» і про нього розповіли декілька слів:
«Очень талантливый музыкант. У него всегда есть какие-то идеи, он, буквально, живет в них. У него прекрасный слух - он легко настраивает инструменты без камертона».
«Kharts - человек донесший до наших времен средневековую романтику, слегка боящийся чего-то нового, неустающий видеть в своих снах 14-летних девочек, поющих песни pSeVdo, целеустремленно продвигается к воплощению своих снов».

Dibby - Костенко Андрей, бас-гитара.
Андрій родом із Кременчука, на разі живе в славному місті Києві.
«Dibby - задумчивый и уравновешенный, с нестандартным мышлением. Всегда все обдумывает перед тем, как осуществить. Верит в серъезность внутреннего мира каждого. Часто подитоживает то, что все хотели сказать, но не находили слов, и поэтому от него приходят наиболее конструктивные идеи».
«Андрій – справді талановитий музикант, в якого про запас завжди знайдеться пара-трійка цікавих ідей. Він вносить в колектив віру у його майбутнє, бо є символом спокою і впевненості».
MasterLXXIV (Master) - Бистрицький Олександр, барабани.
Сашко народився в Німеччині, щодо точного місця – «не помню, слишком варварское название города», нині, як і решта учасників, живе в Києві.
Симпатичний хлопець, для якого стрибнути з пристойної висоти з парашутом – абсолютно звичне явище. А ззовні – милий, чуйний та сором’язливий. Пише чудові тексти, із справді глубоким змістом, що за душу таки щиплять:
«С Сашкой очень легко работать. Он ловит все "на лету", добавляет своего и получаються великолепные партии. Еще, в своих текстах, он умеет подать проблему в совершенно новом ракурсе, как никто ее еще не видел до этого».
«Человек невероятно легкой и веселой натуры. Обаятельный и решительный. Обладает потресающей коммуникабельностью и фантазией, идеи у него – как из бездонного горшка вылетают».

Ось такі вони: неодинарні, цікаві, впевнені у собі та переповнені віри та сподівань, що силою своїх старань, вмінь та таланту зможуть запалити на українському небосхилі яскраву зірку, сповнені сподівань, що своїми піснями та музикою зможуть привернути увагу української молоді до рідного слова, яке звучить куди краще будь-якого іноземного.

Катерина Коцюк