Natural Spirit - Під серпом часу (2020)

Після тривалої паузи чернігівський гурт Natural Spirit представив новий повноформатний альбом. Розповідаємо, чи витримав гурт свою ж планку якості та чим особливий цей реліз.

На новий альбом чернігівського гурту Natural Spirit фанати чекали цілих 9 років, адже передостання платівка "Ціна свободи" вийшла аж у 2011 році. З того час у колективі були часті зміни складу музикантів і це суттєво відбилося на його музиці. На "Під серпом часу" Natural Spirit знову частково змістили акценти своєї музики, але, забігаючи наперед, не змінили свою загальну якість.

На моє переконання, "Під серпом часу" є в міру фолковим та в міру важким альбомом одночасно. Чому так? Спробую пояснити. Місцями він трохи гітарно перенавантажений, нагромаджений різними інструментальними шарами, з досить неочікуваними епічними хораловими вставками у стилі гурту Rotting Christ (за що я особисто знімаю віртуального капелюха), а потім сходить, як хвилі на морі після шторму, в фолкову мелодику та акустично-клавішні програші. І так по синусоїді, якщо наглядно і по-технарськи. Щоб чітко розуміти та розмежувати цю структуру, "Під серпом часу" треба слухати не один раз. У технічному плані, щодо самої якості виконання не змінилося практично нічого. Це є вагомим підтвердженням того, що Natural Spirit не втратили свої музичні здобутки з часом очікування виходу цього альбому, а просто трохи довго, але поступово, крок за кроком, ще раз підтвердили свою майстерність у створенні фолк-метал музики з упізнаваним українським колоритом.

Natural Spirit це один із небагатьох гуртів з прекрасним жіночим співом. На "Під серпом часу" його стало трохи менше, ніж на "Ціна свободи", але він так само чудовий. Чоловічий голос теж є, але на нього припадає й частка екстремального вокалу, який, на мою думку, не є таким виразним і відточеним, як жіночий.